КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 ПОСТАНОВА 

 від 8 жовтня 1992 року N 572

 Київ

 Про механізм впровадження Закону України
 "Про приватизацію державного житлового фонду"

 Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 17 травня 1994 року N 316,
від 31 липня 1995 року N 588,
 від 24 січня 2006 року N 45 

 Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

 1. Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, міністерствам і відомствам, у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд:

 сприяти задоволенню потреб громадян у здійсненні приватизації державного житлового фонду і вживати заходів до посадових осіб, які створюють перешкоди на шляху проведення приватизації вказаного житла;

 прискорити створення уповноважених органів, агентств, бюро, асоціацій, інших підприємств з приватизації житла, а також визначити перелік установ і організацій, яким передбачається видати ліцензії на оформлення необхідних документів для приватизації державного житлового фонду. При цьому виходити з того, що пріоритет мають організації, які не входять до державних структур і не є власниками житлового фонду;

 визначити будинки, що не підлягають приватизації відповідно до цього Закону, та інформувати про це громадян, які в них проживають;

 забезпечити дотримання чинного порядку надання і користування житлом на умовах найму для громадян, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло;

 провести широку роз'яснювальну роботу серед громадян, які мають право переселятися до приватизації у квартири меншої площі;

 вжити заходів до забезпечення утримання приватизованих квартир за рахунок коштів їхніх власників згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій через створювані товариства або об'єднання індивідуальних власників квартир і будинків;

 здійснювати контроль за обслуговуванням і ремонтом приватизованого житла, наданням мешканцям комунальних та інших послуг за державними розцінками і тарифами.

 2. Затвердити Порядок надання наймачам одноквартирних будинків і квартир будинків, включених до планів ремонту, і компенсації за непроведений ремонт, Порядок участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників, Порядок визначення коефіцієнтів споживчої якості квартир (будинків), що підлягають приватизації, Порядок виплати грошової компенсації наймачам за заміну займаних квартир на квартири меншою площею, Правила користування приміщеннями житлових будинків (додаються). 

 (пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. N 45) 

 3. Взяти до відома, що Державний комітет по житлово-комунальному господарству розробив і затвердив Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян. 

 4. Міністерству статистики визначитися у тижневий строк із щоквартальною звітністю про хід приватизації житлового фонду громадянами.    

 5. Пункт 5 втратив чинність

 (згідно з постановою Кабінету Міністрів
 України від 17.05.94 р. N 316) 

 6. Визнати такими, що втратили чинність:

 постанову Ради Міністрів УРСР і Укрпрпофради від 19 травня 1989 р. N 142 "Про затвердження Положення про породаж громадянам у власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт" (ЗП УРСР, 1989 р., N 5, ст. 23); 

 пункт 5 змін та доповнень, що вносяться до рішень Уряду УРСР, затверджених постановою Кабінету Міністрів УРСР 22 серпня 1991 р. N 163 "Про зміну і визнання такими, що втратили чинність, рішень Уряду УРСР у зв'язку із прийняттям Закону УРСР "Про власність" (ЗП України, 1991 р., N 9, ст. 75); 

 пункт 1 постанови Ради Міністрів Української РСР від 11 серпня 1988 р. N 243 "Про затвердження Типового договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду в Українській РСР та Правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території в Українській РСР" (ЗП УРСР, 1988 р., N 9, ст. 40) в частині затвердження Правил та абзац третій пункту 2 цієї постанови. 

 Інд. 24 

 ПОРЯДОК
 надання наймачам одноквартирних будинків і квартир будинків, включених до планів ремонту, компенсації
 за непроведений ремонт

 1. Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" компенсація за непроведений ремонт надається власниками державного житлового фонду за рахунок коштів, передбачених на його проведення, наймачам одноквартирних будинків і квартир багатоквартирних будинків, якщо вони виявили бажання виконати ремонт власними силами або за власні кошти за наступною компенсацією.

 2. Право на одержання компенсації за непроведений ремонт мають тільки наймачі, які виявили бажання приватизувати займане житло та мешкають у будинках, включених в установленому порядку до планів ремонту. 

 3. Розмір компенсації визначається затвердженим кошторисом на ремонт будинку в цінах, що діють на період виконання ремонту.

 4. У багатоквартирних будинках ремонт власними силами наймачів або за їхні кошти з виплатою належної компенсації може бути здійснений за згодою всіх наймачів будинку. Розподіл компенсації за ремонт між наймачами здійснюється пропорційно загальній площі квартир, які вони займають. 

 5. У разі коли затвердженою проектно-кошторисною документацією передбачено ремонт окремих квартир багатоквартирного будинку, згода всіх наймачів на проведення ремонту власними силами або за власні кошти з наступною компенсацією не обов'язкова.

 6. Компенсація сплачується наймачам квартир (будинків) після проведення ремонту та оформлення з участю представника власника будинку відповідного акта, що засвідчує виконання всіх робіт в обсягах, визначених проектно-кошторисною документацією.

 ПОРЯДОК
 участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників

 1. Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" колишні власники багатоквартирних будинків (виконкоми місцевих Рад народних депутатів, місцеві державні адміністрації у містах Києві та Севастополі, підприємства, організації, установи, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких вони перебували) зобов'язані брати участь у роботах по ремонту, потреба в якому виникла після приватизації квартир. Обсяг цих робіт визначається кількістю приватизованих квартир будинку та строком його експлуатації від закінчення будівництва або реконструкції до проведення першого ремонту після приватизації. 

 2. Якщо в будинку приватизовано декілька квартир і їхні власники не виявили бажання створити товариство (об'єднання) власників квартир, то кожний власник квартири укладає з власником будинку договір про участь у витратах на утримання (обслуговування та ремонт) будинку та прибудинкової території. Договором визначається розмір щомісячних внесків власником квартири на розрахунковий рахунок власника будинку на майбутні ремонти. 

 за таких умов перший після приватизації та наступні ремонти будинку здійснюються власником будинку незалежно від строку його експлуатації.

 3. У разі коли в будинку приватизовано частину квартир і їхні власники створили товариство (об'єднання) власників квартир, між товариством (об'єднанням) і власником неприватизованих квартир (співвласником будинку) укладається угода про спільне володіння житловим будинком і пайову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. При цьому згідно з розміром частки володіння будинком визначається уповноважений співвласник, на якого покладаються обов'язки замовника по утриманню будинку та прибудинкової території. Угодою визначається розмір щорічних зборів коштів, що проводить товариство (об'єднання) власників квартир на майбутні ремонти будинків. Ці кошти накопичуються на розрахунковому рахунку товариства (об'єднання). 

 4. Якщо в будинку приватизовано не всі квартири, при проведенні першого після приватизації будинку ремонту колишній власник будинку (теперішній співвласник) зобов'язаний взяти участь у фінансуванні вартості ремонту приватизованої квартири в розмірах, передбачених у додатку до цього Порядку. Розмір вказаної в таблиці частки визначається виходячи з вартості ремонту приватизованої частини будинку. Вартість ремонту неприватизованої частини будинку, фінансується його власником у повному обсязі. 

 5. Якщо у будинку приватизовані всі квартири, колишній його власник фінансує проведення тільки першого після приватизації ремонту в розмірах, вказаних у додатку до цього Порядку.

 6. Розмір щорічних внесків власників квартир на ремонт будинку встановлюється власником будинку, угодою співвласників будинку і не повинен бути меншим за розмір витрат на ремонт будинків, встановлений для державного житлового фонду.

 7. Перший після приватизації ремонт будинку повинен носити комплексний характер, тобто включати виконання необхідних робіт, пов'язаних з усуненням виявлених при обстеженні несправностей та пошкоджень усіх елементів будинку.

 До переліку робіт, що підлягають виконанню при проведенні першого ремонту, включаються роботи, спрямовані на підвищення рівня благоустрою будинку та прибудинкової території, встановлення технічного обладнання, якого не вистачає, поліпшення експлуатаційних показників будинку (заміна плоских суміщених покрівель на шатрові, утеплення окремих ділянок стін тощо). 

 8. До складу робіт, що виконуються при здійсненні першого ремонту не включаються роботи, пов'язані з ремонтом квартир, виконання яких входять в обов'язки власників і наймачів квартир.

 9. Обстеження будинків, які потребують першого після приватизації ремонту та складання проектно-кошторисної документації на його проведення, покладається на відповідні проектні організації. В обстеженні будинку зобов'язані брати участь представники власників, співвласників будинку та колишнього власника будинку. 

 10. При нестачі накопичених товариством (об'єднанням) власників квартир коштів на виконання передбачених кошторисом робіт з урахуванням встановленої частки витрат колишнього власника будинку, власники квартир покривають вказану нестачу або переглядається та перезатверджується склад і обсяг робіт по ремонту будинку. 

 11. Цей Порядок набуває чинності після впровадження реформи системи оплати праці і поширюється як на колишніх власників так і на їх правонаступників.

 Таблиця
 частки витрат колишнього власника на фінансування першого після приватизації ремонту будинку в процентах від загальної вартості ремонту з урахуванням вартості обстеження
 та складання проектно-кошторисної документації

 ******************************************************************

                                * Строк експлуатації будівлі з

Характеристика будівель та їх   * моменту закінчення будівництва

  конструктивних елементів      * чи реконструкції до моменту 

                                * проведення  ремонту (в роках)

                                *********************************

                                *    5   *   10  *   15  *  20

*****************************************************************

Будівлі кам'яні, стіни цегляні та

великоблочні із залізобетонним та

бетонним  перекриттям,  будівлі з

монолітного залізобетону             12      25      37     50

Будівлі із стінами полегшеної

кладки з цегли, монолітного

шлакобетону, легких шлакоблоків,

черепашнику та із  перекриттям

залізобетонним, бетонним  чи

дерев'яним; будівлі кам'яні  з

цегляними стінами і дерев'яними

перекриттями; будівлі

великопанельні з

залізобетонним перекриттям           17      34      50     68

Будівлі із стінами  змішаними,

дерев'яними, рубленими  чи

брущатими                            25      50      75    100

******************

******************************************************************

                                * Строк експлуатації будівлі з

Характеристика будівель та їх   * моменту закінчення будівництва

  конструктивних елементів      * чи реконструкції до моменту 

                                * проведення  ремонту (в роках)

                                *********************************

                                *   25   *   30  *   35  * 40 і

                                *        *       *       *більше

*****************************************************************

Будівлі кам'яні, стіни цегляні та

великоблочні із залізобетонним та

бетонним  перекриттям,  будівлі з

монолітного залізобетону             62      75      87    100

Будівлі із стінами полегшеної

кладки з цегли, монолітного

шлакобетону, легких шлакоблоків,

черепашнику та із  перекриттям

залізобетонним, бетонним  чи

дерев'яним; будівлі кам'яні

з цегляними  стінами  і

дерев'яними  перекриттями;

будівлі  великопанельні

з  залізобетонним  перекриттям       84     100     100    100

Будівлі із стінами  змішаними,

дерев'яними, рубленими  чи

брущатими                           100     100     100    100

******************

     Примітка.  При необхідності повної заміни  міжповерхових

                перекриттів будинку або  відновлення  несучої

                здібності  основних конструктивних елементів

                (фундамент,стіни, перекриття  незалежно від

                строку його експлуатації)  участь  колишнього

                власника у фінансуванні ремонту становить

                100 процентів.

 ПОРЯДОК
визначення коефіцієнтів споживчої якості квартир (будинків),
 що підлягають приватизації

 1. Цей Порядок встановлює єдиний механізм визначення коефіцієнтів споживчої якості квартир (будинків), що підлягають приватизації. 

 2. Коефіцієнт споживчої якості квартир (будинків) визначається побудинково органами місцевої державної виконавчої влади до початку проведення приватизації житлового фонду за формулою: 

                         Кя = 1 + К1 + К2 + К3 + К4,

     де К1 - коефіцієнт, що враховує місце знаходження житлового будинку

 в населеному пункті.

     Розмір коефіцієнта К1 встановлюється у межах:

     для центральних районів населеного пункту

                        К1 = +(1,0 - 1,5);

     для районів, прилеглих до центральних районів,

                             К1 = 0,0

     для територій, розташованих на окраїні, або районів з незручним

 транспортним зв'язком з центром міста

                        К1 = -(0,1 - 0,2);

     К2 - коефіцієнт, що враховує  санітарно-гігієнічні  показники

території розташування будинку.

     Розмір коефіцієнта К2 встановлюється у межах:

     для територій, де відсутні  джерела  шуму,  загазованість  та

інші види забруднення;

                        К2 = +(0,5 - 1,0);

     для територій, де рівень шуму,  загазованість  та  інші  види

забруднення відповідають нормативним вимогам,

                             К2 = 0,0;

     для  територій, де  рівень  шуму, загазованість та інші  види

забруднення  перевищують   нормативні  вимоги   санітарно-захисних

територій,

                        К2 = -(0,1 - 0,2).

       Для одноквартирних будинків, за якими закріплено присадибну

ділянку площею  більше 0,04 га, розмір коефіцієнта К2 збільшується

на 1,0;

       К3 - коефіцієнт, що враховує матеріал стін будинку та висоту

приміщень.

       Розмір коефіцієнта К3 встановлюється в межах:

       для будинків з кам'яними стінами з цегли та керамічних блоків

                        К3 = +(0,5 - 1,0);

       для будинків, стіни яких виготовлені з інших матеріалів,

                             К3 = 0,0;

       для будинків з панельними та бетонними стінами

                          К3 =  -(0,5  - 0,7).

       При висоті приміщень  квартир  будинку  більш  як  2,8  метра

розмір коефіцієнта К3 збільшується на 0,2;

       К4 -  коефіцієнт,  що  враховує  рівень  благоустрою  квартир

будинків.

     Розмір коефіцієнта К4 встановлюється:

     при наявності в будинку усіх видів благоустрою

                              К4 = 0;

     при відсутності одного  з  видів  благоустрою:  центрального

опалення,  водопроводу,  каналізації,  газопостачання  (напільних

електроплит)

                            К4 = -0,05;

 при відсутності в будинку двох і більше видів благоустрою розмір коефіцієнта визначається добутком числа (-0,05) на кількість відсутніх видів. 

 3. У багатоповерхових будинках (більше 4 поверхів) для квартир першого та останнього поверху коефіцієнт споживчої якості зменшується на 10 процентів. 

 4. Коефіцієнт споживчої якості квартир будинку не може перевищувати 4,0 і бути меншим 0,5.

 5. Фактичні розміри коефіцієнтів споживчої якості квартир незалежно від відомчої належності житлових будинків визначаються і затверджуються виконкомом місцевої Ради народних депутатів, а в містах Києві та Севастополі - місцевою державною адміністрацією.

 6. Державні підприємства, організації та установи, у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких знаходяться житлові будинки, одержують необхідні відомості про розміри коефіцієнтів споживчої якості по належних їм будинках у виконкомі місцевої Ради народних депутатів чи місцевій державній адміністрації і використовують їх при розрахунках, що здійснюються при приватизації квартир (будинків). 

 7. Вартість надлишку загальної житлової площі (Вн), що підлягає приватизації, визначається її розміром (Пн), відновною вартістю одного квадратного метра загальної площі, яка становить 500 крб. незалежно від балансової вартості будинку та його технічного стану, та розміром встановленого коефіцієнта споживчої якості квартир (будинку) (Кя) за формулою: 

                         Вн = Пн х Кя х 500.

 Площа надлишку, яка підлягає оплаті, визначається виходячи з розміру фактичної загальної площі квартири (будинку) (Пф) та складу сім'ї наймача, яка мешкає на цій площі, за формулою: 

                     Пн = Пф - (П х 21,0 + 10),

 де П - кількість осіб, що мешкають у квартирі (будинку). 

Версия для печати